Як виключити позаматкову вагітність

Якщо ви вагітні і добре почуваєтеся, то вам, швидше за все, нема про що турбуватися. Однак при виникненні таких симптомів, як колючі болі в нижній частині живота, кровотеча, нездужання, непритомність, запаморочення, підвищена температура, низький тиск, слід терміново звернутися до лікаря. Ці ознаки не завжди свідчать про позаматкову вагітність, але якщо цей діагноз підтвердиться, то для видалення плодового яйця вам знадобиться термінова операція.2

Щоб повністю виключити позаматкову вагітність, як тільки тест покаже дві смужки, пройдіть медичне обстеження. Для діагностики патології вам зроблять деякі тести: перевірять імунологічну або біологічну реакцію на вагітність, пункцію заднього вагінального склепіння, лапароскопію, ультразвукове дослідження.3

Якщо при ультразвуковому дослідженні у вас виявлять нормально розташоване плодове яйце, то це практично 100% гарантія, що позаматкової вагітності у вас немає. Поєднуються ці два види в 1 випадку на 10-30 тисяч вагітностей.4

Абдомінальне УЗД виявить плодове яйце в матці на терміні 6-7 тижнів, а при вагінальному – на терміні 4,5-5 тижнів. Іноді позаматкову вагітність не вдається діагностувати через те, що за плодове яйце у ​​порожнині матки приймають згустки крові. Якщо у вас розвивається позаматкова вагітність, то у прямокишково-матковому заглибленні можна виявити скупчення рідини. На УЗД його діагностують у 50-75% випадків. Плодне яйце, розташоване в області придатків матки, можна виявити за допомогою піхвового датчика.5

Інший досить надійний спосіб виключити позаматкову вагітність – зробити аналіз виявлення хоріонічного гонадотропіну. Присутність у крові та сечі цього гормону – одна з ранніх ознак вагітності. Саме на нього реагують тести на вагітність. Якщо зміст хоріонічного гонадотропіну відповідає терміну, вагітність нормальна. При позаматковій його вміст знижено. Щоб унеможливити помилку, при підозрі на патологію вам проведуть і УЗД, і аналіз на хоріонічний гонадотропін.

Корисні поради

Особливо уважними до свого стану мають бути жінки, які перебувають у групі ризику. Це жінки, які перенесли запальні захворювання органів малого тазу, мають аномалії розвитку або хірургічні втручання на маткових трубах, спайкові процеси в малому тазі. Також до групи ризику належать жінки з хронічним або хламідійним сальпінгітом, які використовують внутрішньоматкові контрацептиви, які лікуються від безпліддя та старше 35 років.